|
(044) 499-19-11
(067) 371-15-15 |
||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
|
ГлосарійАдміністратор державного реєстру земель — Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру, має повний прямий доступ до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ, наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 [z0641-03] База оцінки — комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 [1440-2003-п] м. Київ Будова — сукупність будівель та споруд (об'єктів), будівництво, розширення та реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які у встановленому порядку затверджується титул будови. МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ наказ «Про затвердження Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України» (п.2.5) № 127/201/173 від 23.09.96 м. Київ [z0588-96] Вартість земельної ділянки — еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Вартість проектно-вишукувальних робіт — це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та загальновиробничих витрат, понесених проектною організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов'язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного прибутку та адміністративних витрат. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000 (п.1.3) № 285 Види оцінки земель. Залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: - економічна оцінка земель; - грошова оцінка земельних ділянок. Данні бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки та використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Закон України «Про оцінку земель» (ст.5) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Види речових прав на чуже майно: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС України (ст. 395) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Види робіт із землеустрою: Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи — документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.1) м. Київ, 24 лютого 1994 року № 4004-XІІ Витяг з державного реєстру земель — документ, який містить відомості, що надаються з бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ наказ «Про затвердження тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Внесення запису до Реєстру прав — занесення до єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру прав інформації про право власності на нерухоме майно з присвоєнням їй реєстраційного коду. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ України наказ «Про затвердження Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно» (Порядок, п.1.2) 28.01.2003 № 7/5 Генеральна схема планування території України — містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. Закон України «Про планування і забудову територій» № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Генеральний план — частина проекту з комплексним вирішенням питань планування та благоустрою об'єкта будівництва, розміщення будівель, споруд, транспортних комунікацій, інженерних мереж, організацій і систем господарського та побутового обслуговування. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ. Наказ «Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса» (п.1.1.) № 103 від 10.12.96 м. Київ Генеральний план населеного пункту — містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Закон України «Про планування і забудову територій» № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Геодезична відстань — найменша відстань між будь-якими двома точками на математично визначеній еліпсоїдній поверхні. МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ наказ «Про затвердження Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією» (Правила, п.1.9) 01.07.2004 № 564 Геодезичні пункти: 1) закріплені точки земної поверхні, положення яких визначено у загальній для них системі геодезичних координат і висот, прийнятої для України; Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (ст.1) м. Київ, 23 грудня 1998 року № 353-XIV 2) закріплені точки земної поверхні, положення яких визначено у загальній для них системі геодезичних координат і висот. До геодезичних пунктів належать центри та зовнішні знаки тріангуляції, GPS-мережі, полігонометрії, в тому числі і настінної, а також нівелірної мережі. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про Порядок охорони геодезичних пунктів» (Загальні положення, п.2.) від 19 липня 1999 р. № 1284 м. Київ Геоінформаційна система — інформаційна система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та розповсюдження геопросторових даних. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки» (Державна науково-технічна програма, розд. Загальна частина) Геоінформаційне картографування — автоматизоване створення цифрових картографічних матеріалів на основі геоінформаційних технологій та баз географічних даних і знань. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки» (Державна науково-технічна програма, розд. Загальна частина) Геоінформаційні ресурси — сукупність інформаційних банків та баз географічних даних і знань. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки» (Державна науково-технічна програма, розд. Загальна частина) Геоінформаційні системи: 1) сучасні комп'ютерні технології, що дають можливість поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо); ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Національну програму інформатизації» (ст.1) м. Київ, 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР 2) сучасні комп'ютерні технології, що дозволяють поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ наказ «Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації» (Методика, розд.2) 06.06.2003 № 97 Грошова оцінка — капіталізований рентний доход із земельної ділянки. Закон України «Про плату за землю» (ст.1) м. Київ, 3 липня 1992 року № 2535-XII Ґрунт — природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості — родючості. Закон України «Про охорону земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 962-ІV Ґрунтове обстеження — визначення генетичної будови та властивостей ґрунтів, структури ґрунтового покриву. Закон України «Про охорону земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 962-ІV Дані державного земельного кадастру — відомості про місце розташування земельної ділянки та її межі, кадастровий номер. грошова оцінка. кількісна та якісна характеристика. підготовлені відповідно до закону. закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Дата оцінки: 1) це дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.3) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ 2) дата, станом на яку проведено процедуру оцінки та визначено вартість об'єкта оцінки. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» (Методика, п.5) від 11 жовтня 2002 р. № 1531 [1531-2002-п] м. Київ 3) дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 [1440-2003-п] м. Київ Дата оцінки земельної ділянки — дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки — дата, вказана в технічній документації. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Дачний будинок — це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, наказ «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» (Інструкція, п.2.4) № 127 від 24.05.2001 Деградація ґрунтів — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів. Закон України «Про охорону земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 962-ІV Державна експертиза землевпорядної документації — це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи. Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (ст.1) м. Київ, 17 червня 2004 року № 1808-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень — офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Державна санітарно-епідеміологічна експертиза — це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм — в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.1) м. Київ, 24 лютого 1994 року № 4004-XІІ Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. - кадастрове зонування; - кадастрові зйомки; - бонітування ґрунтів; - економічну оцінку земель; - грошову оцінку земельних ділянок; - державну реєстрацію земельних ділянок; - облік кількості та якості земель. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.193-196) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду — є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» (ст.56) м. Київ, 16 червня 1992 року № 2456-XII Державний картографо-геодезичний фонд України — вся сукупність топографо-геодезичних та картографічних матеріалів незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них, які знаходяться і зберігаються на території України. Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (ст.1) м. Київ, 23 грудня 1998 року № 353-XIV Державний реєстр земель — це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Державний реєстр оцінювачів: 1) Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво. У Державному реєстрі оцінювачів зазначається така інформація про оцінювачів: прізвище, ім'я та по батькові оцінювача, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва, назва навчального закладу, який здійснював підготовку оцінювача, дата та номер протоколу рішення Екзаменаційної комісії про видачу кваліфікаційного свідоцтва, напрями оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві, інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними напрямами, інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, місце роботи оцінювача. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.17) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ 2) Державний реєстр оцінювачів є автоматизованою системою збирання, накопичення та обробки інформації про оцінювачів, яка подається в порядку, встановленому законодавством. ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ наказ «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів» (Порядок, п.1) № 1594 від 09.09.2002 Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень — єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Діяльність у сфері оцінки земель — діяльність у сфері оцінки земель включає: нормативно-методичне забезпечення оцінки земель; навчальну діяльність; ліцензування в установленому законом порядку проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт; розробку документації з оцінки земель та внесення даних з оцінки земель до державного земельного кадастру; державну експертизу технічної документації з оцінки земель та рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, крім звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу, відповідно до закону; затвердження технічної документації з оцінки земель відповідно до закону; надання консалтингових послуг з оцінки земель; іншу діяльність у сфері оцінки земель відповідно до закону. Закон України «Про оцінку земель» (ст.11) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Договір оренди землі — 1) це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Закон України «Про оренду землі» (ст.12) м. Київ, 6 жовтня 1998 року № 161-XIV 2) це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені ст.22-24 зазначеного Закону [161-14], відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ 3 ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА ЛИCТ № 1-221/5249 від 22.08.2001 [v5249563-01] 3) це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22-24 Закону України "Про оренду землі" [161-14], відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № 4271/013-31 від 22.05.2002 4) За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.792) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Документація із землеустрою — затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Закон України «Про землеустрій» (ст.1) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Закон України «Про екологічну експертизу» (ст.1) м. Київ, 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР Екологічна мережа — єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні. Екомережа території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів (далі — елементи) екологічної мережі — природних регіонів, природних коридорів, буферних зон. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки» (Терміни і визначення) м. Київ, 21 вересня 2000 року № 1989-III Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.200) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ [2768-14] Економічна оцінка земель — оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському та лісовому господарствах і як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Експертна грошова оцінка земельних ділянок — результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Ідентифікація поліпшень орендованого нерухомого майна — встановлення суб'єктом оціночної діяльності — суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі — поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки. ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ наказ «Щодо затвердження Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації» (Порядок, п.2.1) 27.02.2004 № 377 Ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав — встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду — система обліку та оцінки кількісного та якісного стану територій та окремих об'єктів природно-заповідного фонду та їх територіальних сукупностей, призначена для забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб достовірними даними про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні та якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з метою охорони, збереження та ефективного управління функціонуванням і розвитком природно-заповідного фонду. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (Терміни і визначення) м. Київ, 21 вересня 2000 року № 1989-III Кадастрове зонування включає встановлення: а) місця розташування обмежень щодо використання земель; б) меж кадастрових зон та кварталів; в) меж оціночних районів та зон; г) кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці). ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.197) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Кадастровий номер земельної ділянки — це параметр просторового індексування у системі кадастрового устрою України, який залишається незмінним протягом усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Інструкція «Про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» (п.1.1) 18.08.2004 № 85/5 Кадастровий план земельної ділянки — складова частина Поземельної книги, графічний документ, що відображає межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, місце розташування земельної ділянки, розміщення об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, та складається з використанням даних державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Кадастрові зйомки — 1) комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж землеволодінь, землекористувачів з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для різних кадастрів; Закон України «Протопографо-геодезичну і картографічну діяльність» (ст.1) м. Київ, 23 грудня 1998 року № 353-XIV 2) це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.198) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Картографічна інформація — це зафіксоване значення астрономо-геодезичних, висотних та гравіметричних вимірів, дані топографічного та картографічного характеру, аерокосмічних зйомок. Постанова КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ України «Про затвердження Положення про порядок розпорядження картографічною інформацією» (п.2 Положення) від 25 березня 1997 року № 269 м. Київ Картографічний моніторинг — це відслідковування відповідності карти (плану) сучасному стану місцевості; Закон України «Протопографо-геодезичну і картографічну діяльність» (ст.1) м. Київ, 23 грудня 1998 року № 353-XIV Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача — документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит. - оцінка об'єктів у матеріальній формі; - оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності; - оцінка земельних ділянок. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Підвищення кваліфікації відбувається за напрямами, зазначеними у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, за результатами якої видається посвідчення про підвищення кваліфікації, яке є невід'ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва. Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. За видачу кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зазначена плата спрямовується на покриття організаційних витрат, пов'язаних з видачею кваліфікаційного свідоцтва. У кваліфікаційному свідоцтві зазначаються назва органу державної влади та навчального закладу, які його видали, дата видачі, номер свідоцтва, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, якій видається свідоцтво, напрям програми базової підготовки, відповідно до якої підтверджується фаховий рівень оцінювача та дозволяється здійснювати оцінку. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим у разі виконання всіх вимог, встановлених цим Законом. Кваліфікаційне свідоцтво видається в двотижневий строк на підставі подання фізичною особою до Фонду державного майна України таких документів: заяви про видачу кваліфікаційного свідоцтва, зразок якої встановлюється Фондом державного майна України, копії паспорту, копії документа про вищу освіту, платіжного документа про внесення плати за видачу кваліфікаційного свідоцтва. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.15) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) — це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Колективне сільськогосподарське підприємство — є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (ст.1) м. Київ, 14 лютого 1992 року № 2114-XII Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою. Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. Для закупівель товарів, робіт чи послуг комунальне унітарне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.78) м. Київ, 16 січня 2003 року № 436-ІV [436-15] Консервація земель — 1) виведення з господарського обороту (сільськогосподарського або промислового) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічно задовільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (Терміни і визначення) м. Київ, 21 вересня 2000 року № 1989-III [1989-14] 2) припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Закон України «Про охорону земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 962-ІV Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.187) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Ландшафт — означає територію, як це розуміється людьми, характер якої є результатом дії та взаємодії природних та/або людських факторів, як це визначено в статті 1 глави 1 Європейської Конвенції про ландшафти (20 жовтня 2000 р., Флоренція, Італія). Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (ст.2) м.Софія, 14 червня 2002 року. Ландшафтне різноманіття — означає формальне визначення існуючих в певний час чисельних зв'язків між індивідуумом або суспільством та топографічно визначеною територією, наявність яких є результатом дій природних та людських факторів та їхніх комбінацій протягом певного часу. Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (ст.2) м. Софія, 14 червня 2002 року Ландшафтні об'єкти культурної спадщини — природні території, які мають історичну цінність. Закон України «Про охорону культурної спадщини» (ст.2)№ 1805-ІІІ 8 червня 2000 року м. Київ Лінії регулювання забудови — визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій. Закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Межа району, села, селища, міста, району у місті — це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.173) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Межування земель — комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. Закон України «Про землеустрій» (ст.1) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Метод оцінки — спосіб визначення вартості об'єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід. Містобудівна документація — затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Закон України «Про основи містобудування» (ст.17) м. Київ, 16 листопада 1992 року № 2780-XII Містобудівна документація — затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель; закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Містобудівний кадастр населених пунктів — призначений для забезпечення здійснення моніторингу забудови та іншого використання територій і надання суб'єктам містобудування необхідної інформації у порядку, встановленому законодавством. Містобудівний кадастр населених пунктів містить дані плану зонування або генерального плану чи детального плану, належність територій до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами. Відомості про землі в містобудівному кадастрі базуються на даних державного земельного кадастру. Відомості про споруди в містобудівному кадастрі базуються на матеріалах топогеодезичної зйомки та технічної інвентаризації. Містобудівний кадастр ведеться підприємствами, установами, організаціями, створеними для цього місцевими радами або їх виконавчими органами (для міст обласного значення), а в разі делегування таких повноважень - місцевими державними адміністраціями для інших населених пунктів та територій. Порядок ведення містобудівного кадастру населених пунктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Закон України «Про основи містобудування» (ст.23) м. Київ, 16 листопада 1992 року № 2780-XII Містобудування (містобудівна діяльність) — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури. Закон України «Про основи містобудування» (ст.1) м. Київ, 16 листопада 1992 року № 2780-XII Місцеві правила забудови — нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. Закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Моніторинг земель — це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним. Ведення моніторингу земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, з питань екології та природних ресурсів. Порядок проведення моніторингу земель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.191,192) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель: - національний — на всіх землях у межах території України; Населені пункти — міста, селища міського типу, населені пункти сільської місцевості. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ. Наказ «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України» (п.2) № 254 від 01.10.97 м. Київ Непрофесійна оцінка земель — оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються цим Законом. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Нерухоме майно (нерухомість) — 1) жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.1, п.9) м. Київ, 26 червня 1997 року № 400/97-ВР Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: г) земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 м. Київ Нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість) — земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.181) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Неякісна (недостовірна) оцінка — оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 Нормативна грошова оцінка земельних ділянок — капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Об'єкт будівництва — нерухомість, будівництво якої організує забудовник та фінансування будівництва якої здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (ст.2) м. Київ, 19 червня 2003 року № 978-ІV Об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) — земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Об'єкти земельних відносин — об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.2) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Об'єкти землеустрою Закон України «Про землеустрій» (ст.5) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Об'єкти оренди — земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Закон України «Про оренду землі» (ст.3) м. Київ, 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Об'єкти оцінки — майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. Постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 Об'єкти оцінки земель — територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. Закон України «Про оцінку земель» (ст.3) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Об'єкти оцінки у нематеріальній формі — 1) нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. Постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440. Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) — обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Оператори державного реєстру земель — структурні підрозділи Центру державного реєстру земель, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. Наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Оренда землі — 1) господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; Орендна плата за землю — це платіж, внесений орендарем орендодавцю за користування земельною ділянкою. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ 3 ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА. ЛИCТ № 1-221/5249 від 22.08.2001; ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. № 4271/013-31 від 22.05.2002; Орендодавець земельної ділянки — громадянин чи юридична особа, у власності якої перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Особисте селянське господарство — господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Закон України «Про особисте селянське господарство» (ст.1) м. Київ, 15 травня 2003 року № 742-ІV Особливо цінні землі — чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.150) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Охорона земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.162) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Оцінювач — 1) оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.6) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ План земельної ділянки — графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці. Закон України «Про землеустрій» (ст.1) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Планування ландшафту — активна діяльність, спрямована у майбутнє, щодо поліпшення, відновлення або створення ландшафтів. Європейська ландшафтна конвенція (ст.1) м. Флоренція, 20 жовтня 2000 року Планування територій — процес регулювання використання територій, яка полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень. Закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Плата за землю — плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Закон України «Про плату за землю» (ст.2) м. Київ, 3 липня 1992 року № 2535-XII Поземельна книга — це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. Наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Порушення правил використання земель — використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ст.53) 07.12.1984 Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.78) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.98,99) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном — полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.404) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.93) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; Правочин — дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.202) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Принципи оцінки — покладені в основу методичних підходів основні правила оцінки майна, які відображають соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. Постанова «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 Припис — обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. Наказ «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства» (Положення, п.2.1) 09.03.2004 № 67 Ради — сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.10) м. Київ, 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Ради районні та обласні — органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.1) м. Київ, 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Регіон — територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» (ст.1) м. Київ, 8 вересня 2005 року № 2850-ІV Регіональний моніторинг земель — моніторинг земель на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов; КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. Постанова «Про затвердження Положення про моніторинг земель» (Положення, п.2) від 20 серпня 1993 р. № 661 Регіональні правила забудови — 1) нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок. Закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону (крім міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим у разі затвердження відповідними радами місцевих правил забудови, а також міст Києва та Севастополя). Регіональні правила доповнюються положеннями, які є характерними для цієї місцевості, з урахуванням регіональних особливостей та належать до компетенції органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження Типових регіональних правил забудови» (Типові регіональні правила забудови, п.1.3) № 219 від 10.12.2001 Регулювання ландшафту — діяльність, з точки зору сталого розвитку, спрямовану на забезпечення постійного утримання ландшафту для узгодження змін, спричинених соціальними, економічними та екологічними процесами та керування ними. Європейська ландшафтна конвенція (ст.1) м. Флоренція, 20 жовтня 2000 року Реєстр прав власності на нерухоме майно — 1) інформаційна система, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» (Тимчасове положення, п.1.7) № 7/5 від 07.02.2002 м. Київ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно» (Порядок, п.1.2) 28.01.2003 № 7/5 Реєстратори державного реєстру земель — структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. Наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Реєстраційна картка земельної ділянки — це документ, який є складовою частиною Поземельної книги, і містить відомості, що вносяться до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. Наказ «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (Тимчасовий порядок, п.1.2) 02.07.2003 № 174 Реєстраційний (кадастровий) округ — територія адміністративно-територіальної одиниці (місто, район), у межах якої діє один місцевий орган державної реєстрації прав. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2) м. Київ, 1 липня 2004 року № 1952-ІV Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна — 1) номер запису у Реєстрі прав. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. НАКАЗ Про затвердження Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно (Порядок, п.1.2) 28.01.2003 № 7/5 Рекультивація порушених земель — комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення грунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані грунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.166) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Рентний дохід (земельна рента) — дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Речовими правами на чуже майно є: Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.395,401) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель — добування корисних копалин, будівництво очисних споруд, меліоративних систем та інших об'єктів з порушеннями вимог земельного законодавства України, затвердженої документації із землеустрою, що призводять до ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, пересушення, ущільнення, псування і забруднення земель, засмічення відходами та інших негативних процесів на тій чи іншій земельній ділянці, а також на суміжних земельних ділянках, що викликає необхідність встановлення обмежень (обтяжень) використання цих земель. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 963-ІV Розробники технічної документації — розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Закон України «Про оцінку земель» (ст.7) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Садиба — земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.381) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» (Інструкція, п.2.4) № 127 від 24.05.2001 Самовільне водокористування — самовільне захоплення, використання вод без спеціального на те дозволу. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ. Наказ «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» (Методика, п.3.1) № 290 від 29.12.2001 Самовільне зайняття земельної ділянки — будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (ст.1) м. Київ, 19 червня 2003 року № 963-ІV Самочинне будівництво — житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.376) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів — документ, що підтверджує факт реєстрації фізичної особи (оцінювача) в Державному реєстрі оцінювачів та напрями і спеціалізації оцінки майна. У свідоцтві зазначаються напрями і спеціалізації, які підтверджені відповідними кваліфікаційними документами оцінювача (кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача), що були подані з метою реєстрації. ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження Порядку реєстрації фізичних осіб (оцінювачів) в Державному реєстрі оцінювачів» (Порядок, п.13) № 2355 від 19.12.2001 Сервітут — право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.98,99) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності — суб'єкта господарювання — документ, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені. Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України. Форма сертифіката встановлюється зазначеним органом. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, його юридичні реквізити, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність. Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України та засвідчується печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути анульований з підстав, зазначених у статті 20 цього Закону. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.18) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ Система геодезичних координат — мінімальний набір параметрів, необхідних для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат. МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ. Наказ Про затвердження Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією (Правила, п.1.9) 01.07.2004 № 564 Система землеустрою включає: а) законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою; землеустрою; Закон України «Про землеустрій» (ст.3) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Сільська місцевість — території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність (ст.1)» м. Київ, 17 червня 2004 року № 1807-ІV Сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) — вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі. Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років (ст.1) м. Київ, 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ Сільськогосподарські угіддя — земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ. Наказ «Про затвердження методик проведення розрахунків виробництва продукції рослинництва в усіх категоріях господарств» (МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ, розд.1) 02.08.2005 № 225 Смуга відведення — земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги. Закон України «Про автомобільні дороги» (ст.1) м. Київ, 8 вересня 2005 року № 2862-ІV Смуга прибережна — ділянка контакту суші та моря, що включає природні комплекси берега та прилеглої морської акваторії. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів» (Загальнодержавна програма, розд. І) м. Київ, 22 березня 2001 року № 2333-ІІІ Смуги відведення з особливим режимом користування — для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування. ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.91) м. Київ, 6 червня 1995 року № 213/95-ВР Для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.63) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі — дозвіл) — офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ. НАКАЗ Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (Порядок, розд.2) 04.01.2005 № 1 Стале землекористування — форма та відповідні до неї методи використання земель, що забезпечують оптимальні параметри екологічних і соціально-економічних функцій територій. Закон України «Про землеустрій» (ст.1) м. Київ, 22 травня 2003 року № 858-ІV Суб'єкти земельних відносин — громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.2) м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ Суб'єкти землеустрою — органи державної влади та органи місцевого самоврядування; Суб'єкти оціночної діяльності — суб'єкти господарювання, зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; — органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст.5) м. Київ, 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ Суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель — органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; а) громадяни та юридичні особи — на землі приватної власності; Суб'єкти права власності на землю (земельну ділянку) — фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.374) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV Схема планування території — містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин. Закон України «Про планування і забудову територій» ( ст.1 ) № 1699-III 20 квітня 2000 року м. Київ Ціна земельної ділянки — фактична сума грошей, сплачена за перехід прав на земельну ділянку або на подібну до неї земельну ділянку від продавця до покупця. Закон України «Про оцінку земель» (ст.1) м. Київ, 11 грудня 2003 року № 1378-ІV Юридична особа — організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.80) м. Київ, 16 січня 2003 року № 435-ІV |
|||||||||||||||||||
| | | Головна | | | Компанія | | | Корисна інформація | | | Контактна інформація | | | Новини | | | Copyright 2009 В© Meridiana Умный дом Коляски для двойни |